Ніяких хвлилин мовчання коли подохне Путін, тільки сміх і танці, дикі танці💃

За непроглядною заслоною
Живуть такі, як я, –
А тут чужою, незнайомою
Сумує день і ніч
Сумна душа моя…
Я б’юся з тою перепоною
Вже сотні тисяч літ, –
Та думкою німою, нерухомою
Не можу вибитись
В потусторонній світ.
Чи хто руками міцно-сильними
Заслону зірве з царства дня?
Хто дасть мені зійтися з вільними,
З такими вільними,
Як був колись перед віками я?
ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСНИК. Київ, 1919, ч. І, с. 6-7; передрук з антології Б. Кравціва ОБІРВАНІ СТРУНИ. Нью-Йорк, 1955, с.156.